Cervus elaphus barbarus
Cervus elaphus barbarus | ||||||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Олені у національному парку Ель-Фейджа
| ||||||||||||||||||
Біологічна класифікація | ||||||||||||||||||
| ||||||||||||||||||
Cervus elaphus barbarus (Bennett, 1833)[1] | ||||||||||||||||||
Посилання
| ||||||||||||||||||
|
Cervus elaphus barbarus — підвид Cervus elaphus, з Північної Африки. Це єдиний відомий в Африці олень, крім Megaceroides algericus, що вимер приблизно 6000 років тому.[2]
C. e. barbarus менше звичайного благородного оленя. Тіло темно-коричневе, з білими плямами на боках та спині. Роги позбавлені другого зубця.
C. e. barbarus — єдиний представник родини оленевих, який живе у Північній Африці. Він живе у густих, вологих лісових районах Алжиру, Тунісу та Марокко.[3] Спочатку на нього полювали до повного зникнення, проте екземпляри з туніської популяції були реінтродуковані в 1990-ті роки.[3] Одну популяцію можна зустріти у Національному парку Тазекка[en] у горах Середнього Атласу. [4]
Недавні генетичні дослідження показують, що північноафриканська популяція благородного оленя практично не відрізняється від сардинської та корсиканської популяцій, які зазвичай називають Cervus elaphus corsicanus. Це переконливо доводить стародавню інтродукцію людиною благородного оленя із Північної Африки на ці середземноморські острови. Подальший аналіз показує, що C. e. barbarus, включаючи C.е. corsicanus, належить до окремого півиду та має бути згрупований під назвою Cervus corsicanus.[3]
На C. e. barbarus полюють або полювали такі хижаки, як берберійський лев, Ursus arctos crowtheri, берберійський леопард та Canis lupaster але вони або опинилися під загрозою зникнення, або вимерли в регіоні, де зустрічається C. e. barbarus.
- ↑ [Grubb, P. (2005). "Cervus elaphus barbarus". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 663. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494. (англ.). Архів оригіналу за 15 серпня 2021. Процитовано 17 січня 2022. Grubb, P. (2005). "Cervus elaphus barbarus". In Wilson, D.E.; Reeder, D.M (eds.). Mammal Species of the World: A Taxonomic and Geographic Reference (3rd ed.). Johns Hopkins University Press. p. 663. ISBN 978-0-8018-8221-0. OCLC 62265494. (англ.)]
- ↑ Fernandez, Philippe; Bouzouggar, Abdeljalil; Collina-Girard, Jacques; Coulon, Mathieu (July 2015). The last occurrence of Megaceroides algericus Lyddekker, 1890 (Mammalia, Cervidae) during the middle Holocene in the cave of Bizmoune (Morocco, Essaouira region). Quaternary International. 374: 154—167. doi:10.1016/j.quaint.2015.03.034. ISSN 1040-6182. (англ.)
- ↑ а б в Le programme d'espèces d'UICN et la Commission UICN de la sauvegarde des espèces et TRAFFIC. «Résumés des Analyses UICN/TRAFFIC des propositions d'amendement aux Annexes de la CITES pour la Quatorzième session de la Conférence des Parties» [Архівовано 23 березня 2013 у Wayback Machine.], Retrieved on 2008-12-28.(фр.)
- ↑ Flora and Fauna [Архівовано 12 грудня 2017 у Wayback Machine.] — Park National de Tazekka, (official web page of the National Park).(фр.)
- US Fish & Wildlife Service entry for the Barbary stag[недоступне посилання з 01.10.2016](англ.)
- Description (ісп.)
- Inclusion of Cervus elaphus barbarus (Atlas deer) in Appendix I of CITES [Архівовано 15 червня 2010 у Wayback Machine.] (with a description of this species)(англ.)
Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Cervus elaphus barbarus